суботу, 13 жовтня 2012 р.

 Зараз в мережі інтернет є багато небезпек - віруси, спам, хакери, ігрова залежність, небезпека віртуального спілкування, неконтрольовані покупки.
Кожен користувач Інтернету повинен мати чітке уявлення про основні джерела безпеки, що йому загрожують. Це насамперед діяльність хакерів, а також віруси та спам.
 
Хакери
Спочатку слово хакер було сленговою назвою комп'ютерного ентузіаста. Однак з часом воно набуло негативного значення, й тепер так називають людину, яка без дозволу  проникає до чужої комп'ютерної системи з наміром викрасти або зруйнувати дані. Більшість подібних хакерів воліють, щоб їх називали кракерами — від англійського слова «crack», тобто злом.
Існує багато способів, за допомогою яких Хакери проникають до чужих систем.
Найбільш  поширеними є такі :
  •   Троянські коні. Це шкідливі програми, які розповсюджуються шляхом обману. Так, вам може надійти електронною поштою лист, де буде сказано, що програма, яка знаходиться у вкладенні, виконує якусь корисну функцію. Якщо ви  запустите її на виконання, ваш комп'ютер буде заражений. Троянські коні відкривають хакерам доступ до системи, можуть спричинити руйнування інших та виконання інших програм.
  •  Перевантаження сайту або мережі. Генеруючи багато запитів довільного змісту  до сайту або мережі, хакер збільшує їхнє робоче навантаження внаслідок чого цей сайт або мережа не можуть нормально функціонувати.
  •  Підміна  адрес. Хакер підмінює адреси сайтів у такий спосіб, що коли користувач  зводить у браузері адресу якогось сайту, його спрямовують до зовсім іншого сайту. Іноді на такому альтернативному сайті міститься негативна інформація  про власника того сайту, який збирався відвідати користувач.
  •  Аналіз пакетів. За допомогою спеціальної програми хакер читає певну інформацію що міститься у пакетах, які передаються мережею. Загалом програми - аналізатори пакетів призначені для контролю за мережею, проте вони ж використовуються хакерами  для несанкціонованого збирання інформації.
  • Соціотехніка. Цей термін використовується для позначення шахрайських дій, спрямованих на отримання інформації, яка дає змогу проникнути до пев­ної системи та даних, що в ній знаходяться. Соціотехніка зазвичай є грою хакера на довірі людини. Для цього використовуються сфальсифіковані сай­ти та фіктивні електронні повідомлення від імені реальних компаній з про­ханням надати особисту інформацію.
  •   Підміна веб-сторінки. Хакер дістається сайту та змінює на ньому певну веб-сторінку, після чого на ній відображається інша інформація.
ПРИМІТКА
Перед передаванням мережею інформацію завжди поділяють на маленькі пор­ції - так звані пакети з яких після прибуття до місця призначення знову утворю­ється єдине ціле. Щоб кожний пакет був доставлений до місця призначення до нього додається заголовок який містить номер пакета, адресу призначення та іншу необхідну інформацію.
УВАГА
Отримавши електронного листа з проханням повідомити персональну інформа­цію, ніколи не надавайте цю інформацію.
Віруси та хробаки
Існують програми, що мандрують Інтернетом та, потрапивши на комп'ютер чи до локальної мережі, завдають тієї чи іншої шкоди. Особливо небезпечними є два ви­ди таких програм — віруси та хробаки.
  • Віруси. Програми названі на ім'я біологічних організмів, бо вони досить ма­лі, розповсюджуються, роблячи копії з самих себе, та не можуть існувати без носія. Такий вірус потрапляє до комп'ютерної системи, власник якої про це й гадки не має. До того ж іноді вірус якийсь час залишається затаєним, жод­ним чином себе не викриваючи, і лише після настання певної дати чи події активізується та завдає шкоди комп'ютерній системі.
  • Хробаки. Хробак схожий на вірус тим, що розмножується, роблячи власні копії, але на відміну від останнього він не потребує носія й існує сам по собі. Часто хробаки передаються через електрону пошту. Хоча спершу хробаки не були шкідливими, нинішні їхні різновиди спричиняють значні перенавантаження мереж і можуть руйнувати файли. Найбільш нищівний з усіх хроба­ків на ім'я I LOVE YOU завдав збитків на 7 млрд. доларів.
Хакери створюють вірусоподібні програми, бажаючи продемонструвати свою вла­ду над інформаційними системами. Навіть найменш шкідливі з цих програм мо­жуть призвести до великих неприємностей, а завдані ними збитки іноді оцінюються в мільйони доларів. Так, вірус Melissa, перший з тих, що атакували системи елек­тронної пошти, з моменту своєї появи в 1991 році заподіяв збитків на 80 млн. доларів.
Нині щорічно з'являються тисячі вірусів. Якщо 1990 року їх було десь між 200 та 500, то у 2000 році — вже 50 000.

УВАГА
Нові віруси та інші методи вторгнення до вашої комп’ютерної системи виникають майже щодня. Тому регулярно перевіряйте наявність оновлень на сайті своєї антивірусної програми. Повідомлення про нові віруси та інші небезпеки з’являються в Інтернеті постійно.

Спам
Спамом називають небажану електронну пошту, тобто пошту, що надходить без вашої згоди. Майже нічого не коштує розіслати такі повідомлення мільйонам лю­дей по всьому світу, й ніякі Хакери тут не потрібні. А от боротися зі спамом дуже складно навіть корпорації, спроможні щорічно витрачати мільйони доларів на антивірусне програмне забезпечення, не здатні зупинити потік рекламних та інших небажаних повідомлень, які призводять до перенавантаження мережних каналів та зайвих витрат дискового простору. І хоча повністю припинити надходження спаму досить важко, існують методи, що дозволяють істотно зменшити його кількість.
Люди отримують спам з різних причин. Проте часто вони самі є винуватцями того, що їхня електронна адреса потрапляє до спамерів. Щоб з вами такого не сталося, треба знати, як відбувається полювання за адресами. Зазвичай спамери використо­вують спеціальні програми-павуки, які обстежують Веб і відшукують всі адреси електронної пошти, що там з'являються. Тому пам'ятайте: як тільки ви вкажете де-небудь адресу своєї електронної пошти, чекайте надходження спаму. Далі на­ведений перелік типових дій, які можуть призвести до того, що ваша адреса стане надбанням спамерів:
запис до гостьової книги на якомусь з сайтів із зазначенням своєї електрон­ної адреси;
  • підписка на безкоштовне отримання електронною поштою прайс-листів, новин та іншої подібної інформації;
  • відповідь на спам, що надійшов на вашу адресу (цим ви підтверджуєте, що адреса дійсно комусь належить);
  • публікування свого імені та електронної адреси в онлайновому довіднику типу «жовтих сторінок»;
  • надання згоди на участь у групі новин;
  •  реєстрація свого доменного імені, яка вимагає надання персональної інфор­мації;
  • заповнення онлайнових форм;
  • участь у чаті.